Книга Едварда Н. Люттвака «Стратегія Візантійської імперії» є спробою відповісти на питання, чому Візантійська — Східна Римська — імперія проіснувала майже вдвічі довше Західної. Це питання вже неодноразово привертало увагу істориків. Адже у Візантії не було якихось особливих географічних чи військових переваг перед Римом, а оточуючі її народи і племена були не менш могутні і підступні, ніж ті, що протягом п’ятого століття нашої ери остаточно розорили Західну імперію. Позиція Люттвака цікава тим, що він досліджує низку подій візантійської історії, використовуючи не лише традиційний інструментарій істориків-теоретиків, а й методологію та набір засобів, освоєних ним у процесі роботи як спеціаліста з вивчення сучасних нам державних утворень. «Стратегія Візантійської імперії» — це історія формування та розвитку комплексної стратегії Візантії, що включала безліч аспектів: військову справу, дипломатію, розвідку, управління економікою та фінансами.
