Стефанія. Листи додому з чужих берегів (у)(290)

Ця книжка занурить читача в роздуми про відчайдушне протистояння добра і зла, надії і зневіри, життя і смерті під час війни. Про цілющу силу любові, яка здатна визволити нас із полону страждань. Про сенс, який неодмінно присутній у житті кожного навіть тоді, коли здається, що його втрачено назавжди. Від особистих переживань до осмислення психологічних феноменів, притаманних людині в часи війни,— такий шлях долає авторка на сторінках своєї книжки, аналізуючи через призму власного ­досвіду виклики воєнного часу, перед якими постає людина. Протистояти зневірі, болю і стражданням допомагає любов, яка відкривається у повній красі в найтемнішу мить. Синдром провини вцілілого, упередження нормального перебігу, втраченого часу і відкладеного життя, травма вимушеного переселенця, які стали невід’ємною складовою життя багатьох українців, знаходять висвітлення у книжці, що допоможе зцілитися і знайти свій шлях до посттравматичного зростання.