«Захар Беркут» належить до найвідоміших творів Івана Франка. У цій історичній повісті письменник поєднав свої політичні погляди та поетичну романтику стародавніх героїчних часів на основі історичних фактів, літописів та народних легенд і переказів. Головна ідея повісті – збереження духовної, політичної та економічної свободи громади загалом і кожної людини зокрема. «Я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), – повідомляв письменник у листі, – в котрій стараюсь на підставі актів історичних про давнє громадське життя показати життя самоуправне, безначальне і федеральне наших громад, боротьбу елементу вічево-федерального з деструктивним князівсько-боярським і вкінці з руйнуючою силою монголів. Погляди, котрі висказує тут Захар Беркут, можуть уважатися характеристикою поглядів тогочасного простого народу на князів і їх криваві міжусобиці. Повість тота, хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей».
