Михайло Коцюбинський написав повість «Тіни забутих предків» під враженням від перебування на Гуцульщині в 1910-11 рр.
Це книжка про первісне кохання між Иванком та Марічкою, що зростало разом з ними попри кровну ворожнечу їхніх родин. Це також історія про зраду і вільну любов, про біль втрати і силу почуттів, про смерть та екзистенційну самотність, а водночас — про гуцульський вітаїзм та вміння набуватися.
Наше видання унікальне — тут збережено мову останньої прижиттєвої публікації повісті 1913 р.
Над ілюстраціями до книжки працювала Дарія Луцишина, яка раніше створила образи «Діда Иванчіка» та «Опришків».
Передмову написала літературознавиця, дослідниця «гуцульського тексту» Олександра Салій.
