Щось таке як любов

Жінки з нової книги Зої Казанжі живуть поруч з нами. Вони закохуються і розчаровуються, піддаються сучасні проблеми і біжать від минулих, цілуються при місячному світлі і плачуть в подушку, заварюють каву або чай і в'яжуть шкарпетки, слухаються своїх мам і повстають проти їхнього деспотизму. Поряд з жінками - чоловіки. Теж різні: рішучі і боязкі, хитрі й простодушні, занедбані обставинами і успішні, егоїсти і щирі. У сюжетах оповідань персонажі весь час в русі - якщо не машиною, то поїздом або літаком, на крайній випадок є і тролейбус або трамвай. Найчастіше вживається в переказах слово «життя». І це зрозуміло, адже в житті, кажуть мудрі люди, як на довгій ниві не пройдеш, ноги не вколовши. Тому автор і вибирає життєві сюжети, в яких кожен персонаж несе не тільки неухильні рани, а й знаходить від них спосіб загоєння. За допомогою Кохання.