На краю часу

«На краю часу» — це глибокий філософсько-історичний роман Уласа Самчука, написаний в еміграції, який став підсумком багаторічних роздумів автора про долю людини та нації у вирі глобальних катастроф. Твір завершує масштабну панораму життя українського народу, розпочату автором ще у знаменитій трилогії «Волинь». Дія роману розгортається на тлі завершення Другої світової війни та перших повоєнних років. Головні герої опиняються в ситуації «межового стану» — на зламі епох, культур і держав. Це розповідь про людей, які втратили свою землю, але зберегли свою ідентичність, про мешканців таборів для переміщених осіб (Ді-Пі) у Німеччині, про їхній вибір між поверненням у підрадянську Україну та невідомістю за океаном. Самчук майстерно аналізує психологію вигнанця, показуючи, що перебування «на краю часу» — це не лише географічна відсутність дому, а передусім духовний стан очікування та пошуку нових сенсів існування.