Сила геніального митця в тому, що його твори ніколи не старіють. Вони будять думку, викликають цікавість і хвилюють серця нащадків. Художній твір — це відблиск ідей і пошуків конкретної епохи та одночасно й прослідків майбутнього. Сказане цілковито стосується літературного спадку Ольги Кобилянської (1863–1942). У цьому виданні надруковано перлини прозової творчості письменниці: повість «Людина», новели «Некультурна», «Битва», «Ідеї», поезії в прозі «Мої лілеї» та ін. Читач знайде в книжці тексти, які хоч і описують суспільство кінця ХІХ — першої половини ХХ століття, але звучать напрочуд по-сучасному, бо порушують проблеми прав жінок, збереження природи, байдужості, війни, красивого та потворного. Усе це бентежило тогочасних людей не менше, ніж нас у нинішню гірку добу. Проте згадані теми Ольга Кобилянська завдяки віртуозному володінню художніми засобами, умінню створювати імпресіоністичні за духом словесні картини, уважності до деталей подала в мистецьких неперевершених полотнах.
