Інститутка. Оповідання

«Інститутка. Оповідання» Марка Вовчка – маніфест свободи та емансипації в реаліях суцільного рабства та тотальної покори. У текстах авторка змальовує два протилежні жіночі образи, чиї обставини по-різному сформували їх характери та цінності: розбещену панночку та селянку Устину. Основний конфлікт твору подано крізь призму взаємозв’язків між покріпаченим селянством та панами, а також підкреслено виразною різницею між системами цінностей двох головних персонажок твору. Марко Вовчок — перекладачка, письменниця, емансипантка, що збагатила українську літературу новими жанровими категоріями, зокрема соціально-феміністичною повістю «Інститутка».