Ілюзія знання. Чому ми ніколи не думаємо на самоті

Ми живемо у дивовижний час. Ще ніколи знання, в тому числі й наукові, не були настільки доступними, ніколи перевіряти факти не було так легко, ніколи так багато людей не мали можливості вчитися новому. І попри це людей, які вірять у антинаукові забобони, не стає менше, а навпаки більшає з кожним днем. Американські коґнітивісти Стівен Сломен і Філіп Фернбак з перших сторінок доводять, наскільки мало ми знаємо про елементарні речі. Абсолютна більшість людей не розуміє механізм дії приладів, якими ми користуємося щодня, навіть таких простих, як зливний бак унітазу. Попри це людство не тільки вижило, а й досягнуло нечуваних успіхів у розумінні й навіть опануванні навколишнього світу. Як так сталося? Сломен і Фернбак пишуть про те, що усі ми живемо у спільнотах знання, а те, що ми вважаємо "своїми" знаннями, насправді розподілено довкола нас, і ми сягаємо за цими знаннями, навіть не помічаючи цього. Високорозвинені суспільства складаються з окремих осіб, які напрочуд мало знають, а своїм розвитком завдячують ефективності обміну знаннями. Автори також пояснюють, чому навіть освіта і вільний доступ до інформації та наукових досягнень не рятує людей від схильності до упереджень, забобонів і помилок, а також розповідають, що з цим робити.