Іліада

«Іліада» — це найдавніша пам’ятка давньогрецької літератури, велика епічна поема, яку приписують легендарному співцеві Гомеру. Твір, що став фундаментом усієї європейської культури, переносить читача у десятий рік облоги величного міста Трої (Іліона) коаліцією ахейських племен. В центрі сюжету — не вся Троянська війна, а лише короткий період, сповнений драматичних подій, що були викликані «гнівом Ахілла». Через образу, завдану верховним вождем Агамемноном, наймогутніший воїни ахейців Ахілл відмовляється брати участь у битвах, що призводить до катастрофічних наслідків для його побратимів. Поема майстерно змальовує героїзм Гектора, мудрість Пріама, хитрість Одіссея та втручання олімпійських богів, які розділилися на два табори і втручаються у долі смертних. Це книга про честь, доблесть, неминучість долі та трагедію війни, де навіть перемога має гіркий присмак втрати.