Коротке оповідання — це вищий пілотаж, вершина майстерності прозаїка, і рідкісні автори наважуються працювати у цьому жанрі. Марині Єщенко у збірці «Хороша пам'ять» це вдалося. Її герої — українці та українки, які пережили тяжкі воєнні травми і всіма силами намагаються зберегти волю до життя, психічну стійкість та оптимізм. За кожним оповіданням у дві-три сторінки виразно стоїть реальна доля у всій її глибині та драматизмі. Тут усе складно й неоднозначно, письменниця не пропонує тривіальних рішень, а справжній глибинний пафос її прози часом навмисно приховується за іронією і словесною грою.
