У неї лишилося 10 хвилин та 38 секунд, щоб пригадати те, що вже не виправити. Смак пряного козячого молока й рідну домівку в далекій провінції, деспотичного батька, аромат кави та кардамону в стамбульському будинку розпусти, у якому вона опинилася, утікши з дому... 10 хвилин та 38 секунд, щоб пригадати подруг і друзів — таких самих вигнанців, як і вона. Пригадати кожного, хто робив боляче їй і сотням жінок, яких продавали, мов товар на ринку. Так мало часу, щоб витягти з пам’яті так багато. Її серце от-от перестане битися, але перед тим вона ще має ці безмежні 10 хвилин та 38 секунд, щоб розповісти свою історію. Вона — Лайла Текіла. І про те, що з нею сталося, має дізнатися кожен...
