Книга Вільяма Стіллмена присвячена дослідженню аутизму і тому, як це явище сприймається в суспільстві. Автор вважає, що світу необхідно змінити своє ставлення до дітей і дорослих з аутизмом. На підставі багаторічного досвіду роботи з пацієнтами та їхніми рідними, Стіллмен приходить до висновку: аутизм — не захворювання, а скоріше навіть — дар. Аутист вирізняється пам’яттю про час до свого народження, здібностями до передбачення і телепатії, незвичайною чутливістю до тварин, умінням спілкуватися з померлими людьми та ефірними істотами, яких багато хто називає ангелами. Більшу частину свого життя аутисти проживають, не відчуваючи себе у власному тілі – звідси дивна для звичайних людей манера поведінки. У книзі приділяється увага соціальним проблемам аутистів, наводиться безліч історій родин, у яких народилися аутичні діти, і приклади того, як можна повноцінно жити в цій ситуації.
