Весела наука

«Весела наука» (Die fröhliche Wissenschaft) — це твір, який сам Фрідріх Ніцше називав «подарунком» після важкого періоду хвороби та самотності. Написана у 1882 році (і доповнена у 1887-му), ця книга знаменує собою перехід від суворого критицизму до пророчого стилю його пізніших робіт. Назва відсилає до поетичної традиції середньовічних трубадурів («gay saber»), де мистецтво, танець і пісня невіддільні від мудрості. У формі афоризмів, віршів та коротких есеїв Ніцше пропонує читачеві відмовитися від похмурого, «важкого» мислення на користь інтелектуальної свободи, іронії та життєствердності. Саме в цій книзі вперше звучить знаменита теза про «смерть Бога» та з'являється образ Заратустри. Це маніфест «вільного розуму», який не боїться зазирати у безодню, але водночас вміє сміятися та насолоджуватися красою буття.