«Той, хто чатує у темряві» (The Haunter of the Dark) — це квінтесенція космічного жаху від Г. Ф. Лавкрафта (1890–1937). Однойменне оповідання, що дало назву збірці, є частиною славнозвісних «Міфів Ктулху» та присвячено Роберту Блоху (автору «Психо»).
Сюжет розгортається навколо молодого письменника Роберта Блейка, чию увагу привертає похмура покинута церква на Фраєр-Гілл у Провіденсі. Досліджуючи її зловісні руїни, він знаходить стародавній артефакт — Сяючий Трапецоед, який є вікном у позамежні світи. Блейк випадково пробуджує прадавню сутність, яка не виносить світла і починає полювання на того, хто порушив її спокій.
Збірка занурює читача у світ, де межа між наукою та окультизмом розмивається, а людська цікавість веде до невідворотного божевілля.
