Наприкінці Другої світової Гітлер поставив під рушницю фактично все чоловіче населення Німеччини, від підлітків до людей похилого віку, — ненавчені, погано озброєні, смертельно перелякані, вони були кинуті на забій, під гусениці радянських танків. Одним із таких Todeskandidaten (смертників), призваних у Фольксштурм в останні місяці війни, став 43-річний фермер зі Східної Пруссії Пауль Борн. Він ніколи не був правовірним нацистом, але йому довелося зі зброєю в руках захищати гітлерівський режим, пройшовши крізь усі кола фронтового пекла і болісну Todeskampf (агонію) Третього Рейху. 3 січня 1945 року його частина потрапила під нищівний удар Червоної Армії і була зім’ята, розгромлена і знищена за лічені дні. Кривавий кошмар безнадійних боїв і безладних відступів, радянський полон і повоєнне «ходіння по муках», пекло польських таборів і втеча на Захід — у своїй гіркій книжці Борн відверто розповів про падіння Третього Рейху і ту жахливу ціну.
