Опис
«Пігмаліон» (Pygmalion) — найвідоміша п’єса ірландського драматурга, лауреата Нобелівської премії Джорджа Бернарда Шоу (1856–1950). Написана у 1912 році, вона стала справжньою революцією в театрі, поєднавши в собі іскрометну комедію, соціальну критику та тонкий психологізм.
В основі сюжету — парі професора фонетики Генрі Гіггінса та полковника Пікерінга. Зарозумілий Гіггінс береться за неможливе: за кілька місяців перетворити занедбану вуличну квіткарку Елізу Дулітл, чия вимова жахає слух, на вишукану леді, яку приймуть у вищому світі за герцогиню. Проте експеримент виходить з-під контролю, коли «витвір» майстра починає проявляти характер і вимагати права на власні почуття та долю.
Шоу переосмислює античний міф про скульптора Пігмаліона, показуючи, що справжнє перетворення людини відбувається не лише через правильну вимову, а через самоусвідомлення та гідність.