Пані Боварі

«Пані Боварі» (1856) — шедевр Гюстава Флобера, який став маніфестом літературного реалізму та змінив уявлення про психологічний роман. Це історія про невідповідність між ілюзіями людської душі та сірою буденністю життя, про пошуки ідеального кохання, що призводять до трагедії. Головна героїня, Емма Боварі, вихована на романтичних книжках, щиро прагне високих пристрастей, блиску та аристократичного життя. Проте її чоловік — звичайний провінційний лікар Шарль Боварі, добрий, але приземлений і позбавлений амбіцій. Задихаючись у нудьзі маленького містечка, Емма шукає порятунку в таємних зв'язках та марнотратстві, щоразу розчаровуючись у своїх обранцях. Її шлях — це болюче падіння у безодню боргів і фальші, де за рожевими мріями ховається жорстока реальність. Флобер з неймовірною точністю аналізує феномен, який згодом назвуть «боваризмом» — нездатність людини прийняти реальність і вічне прагнення до недосяжного ідеалу.