Крилата смерть

«Крилата смерть» — це захоплива антологія малої прози Г. Ф. Лавкрафта (1890–1937), яка відкриває читачеві темні грані його творчості. До видання увійшли як самостійні оповідання автора, так і твори, написані ним у співавторстві або як «літературним негром» (перероблена проза інших авторів, де Лавкрафт часто виступав фактичним творцем сюжету та атмосфери). Назва збірки відсилає до однойменного оповідання, де медицина переплітається з містикою, а помста набуває жахливої форми ентомологічного кошмару. У цих текстах Лавкрафт традиційно майстерно нагнітає атмосферу «несказанного жаху», де людський розум виявляється беззахисним перед прадавніми силами, що дрімають у покинутих маєтках, африканських джунглях чи поза межами відомого простору. Від похмурих залів музею воскових фігур до таємниць, прихованих у глибинах океану чи в тіні крил невідомих істот — кожен твір збірки є зразком класичного готичного горору та ранньої наукової фантастики.