Опис
До цієї книжки увійшли два знакових «мистецьких» романи Германа Гессе — «Гертруда» та «Росгальде». Обидва твори присвячені болісній темі самотності творця, конфлікту між мистецтвом і буденним щастям, а також пошуку гармонії у розколотому світі.
«Гертруда» (Gertrud, 1910)
Це сповідальна історія талановитого композитора Петера Каменцінда (не плутати з однойменним героєм першого роману автора). Отримавши в молодості травму, що зробила його калікою, Петер занурюється у світ музики. Роман описує складний любовний трикутник між ним, оперною співачкою Гертрудою та пристрасним, але саморуйнівним співаком Муотом. Це книга про те, як страждання перетворюється на мистецтво і як творчість стає єдиним порятунком від життєвих негараздів.
«Росгальде» (Roßhalde, 1914)
У цьому романі Гессе досліджує кризу сімейних стосунків успішного художника Йоганна Верагута. Живучи у розкішному маєтку Росгальде, він і його дружина фактично є чужими людьми, яких пов'язує лише спільна любов до молодшого сина. Верагут усвідомлює, що його покликання як митця вимагає повної внутрішньої свободи, яку неможливо поєднати з пустими шлюбними кайданами. Це один із найбільш автобіографічних творів Гессе, що відображає його власний сімейний розлам.