Хлопчики Джо

«Хлопчики Джо» (1886) — це фінальна частина знаменитої сімейної саги Луїзи Мей Олкотт, яка розпочалася культовим романом «Маленькі жінки» та продовжилася книжками «Маленькі чоловіки» та «Хороші дружини». Цей твір підбиває підсумок історії улюблених героїв, показуючи їх через десять років після подій попередньої книги. Центральною постаттю залишається Джозефіна (Джо) Баер — тепер уже зріла жінка, письменниця та наставниця. Школа у Пламфілді, яку вона заснувала разом із чоловіком, виховала ціле покоління хлопців. Тепер її «підопічні» стали дорослими чоловіками і розійшлися по світу: хтось шукає удачі на золотих копальнях, хтось будує кар’єру в музиці чи медицині, а хтось намагається знайти своє місце в політиці. Попри те, що «хлопчики» виросли, Джо залишається для них головним орієнтиром, другом і «тихою гаванню». Це зворушлива та повчальна розповідь про дорослішання, відповідальність за власні вчинки, про міцну дружбу та перші серйозні життєві випробування.