White Fang (Біле ікло)

«Біле Ікло» (White Fang) — видатна повість американського письменника Джека Лондона (1876–1916), яка є своєрідним дзеркальним відображенням іншого його шедевра — «Поклику предків». Якщо в першій книзі йшлося про одомашненого пса, який стає вовком, то «Біле Ікло» розповідає історію вовка, який стає собакою. Головний герой — нащадок вовка та собаки, народжений у суворій північній глушині. Його життя — це безперервна боротьба за виживання: спочатку в дикій природі за законами лісу, потім у індіанському селищі, а згодом — у жорстоких руках організатора собачих боїв Красеня Сміта. Біле Ікло вчиться ненавидіти людей і вбачати в кожній істоті ворога, поки доля не зводить його з інженером Відоном Скоттом. Тільки завдяки терпінню, доброті та любові головний герой починає розуміти, що світ тримається не лише на силі та страху. Це глибока психологічна драма про те, як середовище формує особистість і як милосердя здатне змінити навіть найбільш здичавілу істоту.