Дуже непросто знайти роботодавця, який би не питав про минуле забагато. Та мені пощастило знову і нова родина дала мені шанс попрацювати з ними. Насправді в них все класично: неймовірних розмірів пентхаус, красиві меблі, високі стелі. Я можу тут трошки попрацювати, деякий час. До речі, от що дивно. Я досі не зустріла головну господиню міс Гаррік. Мені заборонено заходити до її кімнати, але я майже певна, що чую її плач. Також я помічаю кров навколо шиї на її нічних сорочках, коли перу білизну. Це вже стає занадто дивним, я мушу постукати таки у заборонені двері.
