Теревені аж до ранку

Дівчата, такі дівчата… Біжать, летять, чимчикують, цокають підборами, марширують у кедах і щебечуть, соловейками заливаються, сокорять, балакають, теревенять! По телефону, у фейсбуках, твіттерах, на зупинках, у трамваях, у таксі, за кермом, за кавою, за тортом… «А ти чула?..» «А ти бачила?.. Бо він, бо вона, бо я, на власні очі й цими руками, із перших вуст, із надійного джерела, СТОвідсотково знаю! Хто, куди, чому, на які гроші, із ким, за ним, манікюри-педикюри, масажі, йоги! Богема, художники, письменники, футбольні фани, знижки, розпродажі, посиденьки на кухні! Дай рецепт, приготую, почастую, зачарую, поцілую та не задарма ж! Я ж училась, кандидат, журналіст, професійний психолог, практикуючий травматолог, лекції, семінари, вебінари, монографії. А він, не один, із друзяками, заповзятими, очима стріляє, вабить, припрошує, знаю, не знаю, хай буде, як буде… То як, я приїду? Потеревенимо до ранку?»