Донька Аушвіцу

Центральна Польща, яку окупувала нацистська Німеччина, містечко Томашув-Мазовецький, 1941 рік. Майже ровесниця Другої світової війни, дворічна Тола через своє єврейське походження опинилася з батьками в гето. Поки друзів і родину вбивали на її очах, єдиною зброєю, якою володіли Тола та її батьки, був первинний інстинкт — вижити за будь-яку ціну. У шестирічному віці дівчинка потрапила до газової камери, але вийшла звідти живою, врятована німецькою бюрократією. Ця історія — про тяжкі спогади однієї з наймолодших уцілілих в Аушвіці. Тола (яка після заміжжя стала Товою Фрідман) разом з Малкольмом Брабантом розповідає про жорстокі злочини, свідкою яких вона стала під час перебування в таборі смерті, сімейну таємницю, що проливає світло на нелегкі рішення, які євреї були змушені ухвалити, щоб вижити, і, зрештою, джерела надії та мужності, які її родина зберігає, незважаючи ні на що.